Лабораторія імунології створена у 1996 р., у її складі працюють 2 доктори і 2 кандидати наук.
Наукові дослідження лабораторії імунології присвячені актуальним проблемам патофізіології імунозапальних захворювань та гіпоксії. Для хронічних запальних процесів із порушеннями імунної системи, у тому числі гломерулонефриту, характерні персистенція, активація процесів, які лежать в основі імунокомплексних механізмів, а також хронічна тканинна гіпоксія.
У динаміці патологічного процесу відбувається приєднання пошкодження нефротелію і капіляротоксичності, розвиток тубуло-інтерстиціальних ушкоджень, молекулярні механізми яких є одним з основних предметів фундаментальних досліджень лабораторії.
Прикладний напрямок розробок спрямований на оптимізацію діагностики та лікування цих патологічних процесів через встановлення відповідних молекулярних маркерів. Незважаючи на численні клінічні дослідження з використанням принципів доказової медицини щодо програм лікування, підхід до імунозапальних захворювань нирок продовжує потребувати уніфікації, а вдосконалення діагностики і лікування гломерулонефриту у дітей є складовою програми щодо запобігання прогресуванню та хронізації патологічного процесу в нирках.
Дослідження лабораторії у період 2015–2019 рр. спрямовувалися на визначення ролі експресії маркерів апоптозу імунокомпетентних клітин (ІКК) при хронізації запальних процесів, а також їхнього взаємозв’язку з маркерами диференціювання та етапами лікування у хворих із нефротичною формою хронічного гломерулонефриту, з хронічними та гострими інфекційно-запальними захворюваннями (вірусною інфекцією Епштейна—Барр), з мікробно-запальними захворюваннями нирок (хронічним пієлонефритом), у патогенезі яких маркери апоптозу і диференціювання можуть виконувати імунорегуляторну функцію, тісно пов’язану з дією хронічної гіпоксії різного ґенезу.
Досліджується експресія, локалізація і колокалізація апоптозних маркерів: Fas/CD95+, Bax, рецепторів до TNFα і IFNγ, Bcl-2, IL-2R, iNOS, трансмембранних IgA, IgM, IgG, IgD у CD4, CD7, CD8, CD16, CD25, CD34 та пов’язаних з ними транскрипційних білків, генетично детермінованих факторів в ІКК та біоптатах ниркової тканини у хворих, а також у селезінці і тимусі щурів.
Проводяться експериментальні дослідження у щурів в умовах впливу гострої та хронічної гіпоксії, зокрема, вивчення структурної перебудови тканин, мітохондріальної дисфункції та їх зв’язку з тривалістю і ступенем адаптації до гіпоксії при лімфопоезі і імунопоезі, перебігу процесів апоптозу по мітохондріальному і NO-залежному шляху.
На підставі результатів клінічних досліджень у пацієнтів визначається індивідуальна карта маркерів апоптозу та диференціювання, які експресуються на ІКК, що є підставою для корекції імунних порушень на етапах етіопатогенетичної терапії.
Найважливіші публікації останніх років
Тарадий Н. Н. Экспрессия дифференцировочных маркеров in vivo и in vitro у детей с нефротической формой хронического гломерулонефрита / Н. Н. Тарадий, И. В. Багдасарова, Я. П. Мандзюк, Р. В. Багдасарова // Український журнал нефрології та діалізу. — 2015. — № 3. — С. 46–47.
Круглікова І. В., Фоміна С. П., Багдасарова І. В. Герпесвірусна інфекція у дітей, хворих на хронічний гломерулонефрит. Современная педиатрия. — 2015. — № 4(68). — С. 115–118. DOI: 10.15574/SP.2015.68.115.
Багдасарова І. В., Фоміна С. П. Хронічна хвороба нирок у дітей та стан замісної ниркової терапії в Україні. Український журнал нефрології та діалізу. — 2015. — № 1. — С. 3–7.
Тарадий Н. Н., Багдасарова И. В., Ивашкевич Я. П., Багдасарова Р. В. Корреляционные взаимосвязи между экспрессией аннексина V и маркерами апоптоза при хроническом гломерулонефрите у детей // Український журнал нефрології та діалізу. — 2017. — № 3. — С. 59–60.
Тарадий Н. Н., Багдасарова И. В., Мандзюк Я. П., Багдасарова Р. В. Экспрессия маркеров апоптоза при хроническом гломерулонефрите в динамике лечения. — Минск: ОО «Белорусская ассоциация врачей», 2016. — С. 124–125.
Тарадій Н. М., Крамарьов С. О., Виговська О. В. Дослідження експресії маркерів апоптозу імунокомпетентних клітин при хронічній формі Епштейна—Барр вірусної інфекції у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2017. — № 4. — С. 34–35.